Новини проекту
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 1 людина

Історія нашого закладу

КЗ "Лозуватська гімназія" в минулому була 7-ми річною і знаходилась в двох приміщеннях: в одному приміщенні навчались діти молодшого віку з 1 по 4 класи, а в другому – діти 5-7 класів. Те приміщення, де вчились діти молодших класів, було на території сучасного господарства СТОВ «Агровіта», а друге приміщення було там, де знаходиться сучасна двоповерхова школа. В роки війни школу німці використовували для своїх потреб. В 1950 році директором школи був Тітов Артем Артемович. В школі було багато класів: починаючи з 2 і по 7 клас було по 2 класи, а 5 класів було аж три. Дітей в класах було по 45 чоловік, не хватало місця в журналі для запису списку дітей, тому прізвища учнів дописували на окремих листках. В той час діти ходили до школи із с. Семеринки (тепер цього села вже немає), їх підвозили кіньми і з Ульянівського радгоспу. Директора Тітова А.А. перевели в середню школу села Розсоховатки, а в Лозуватській школі став директором Баркар Андрій Карпович. Після закінчення Лозуватської школи діти продовжували навчання в Розсоховатській середній школі. Директор школи пішов на пенсію, а його змінив Корховий Іван Митрофанович. Після закриття школи в селі Димино-Михайлівка дітей перевели в Лозуватську школу і призначили директором Задвірну Раїсу Петрівну, а Корхового І.М. перевели в Розсоховатську школу директором. З часом Задвірна Р.П. переїхала в м. Малу Виску, а на її місце призначили Пойду Павла Андрійовича. При ньому побудували нову сучасну школу, їдальню, приміщення школи-майстерні. Забезпечили новими меблями, партами, стільцями за державні кошти. В школі діяли групи продовженого дня. Продуктами забезпечував колгосп. При школі була ділянка землі, де висаджували овочі для їдальні. Обробляли цю ділянку учні разом з класними керівниками та вихователями, допомагали і батьки. При цьому і держава не забувала про дітей і про школу – виділяла кошти на ремонти, на харчування, на меблі і т.д. Також допомагала одягом дітям малозабезпеченим та багатодітним сім′ям. Завучами були такі вчителі: Орєхова Ольга Дорофіївна, Сокуренко Іван Дмитрович, Черевченко Поліна Іванівна. Добросовісно і відповідально відносились до роботи всі вчителі школи, добре був поставлений навчально-виховний процес. Після закінчення школи діти йшли навчатися в інші навчальні заклади і підтверджували там свої знання. Більшість дітей закінчували 10 класів в Маловисківській школі №3 і 12 учнів одержали Золоті медалі. Вчителі предметними добре проводили уроки, додатково працювали з дітьми в позаурочний час. Всі учні школи були охоплені гуртковою роботою. Діяла піонерська та комсомольська організації. Керувала їх роботою досвідчена піонервожата Тютюненко Валентина Дмитрівна. Вона разом з класними керівниками та вихователями організовувала учнів на участь їх в різних громадських корисних міроприємствах села, школи, класу. Допомагали місцевому колгоспу вирощувати овочеві культури та їх збору. Колгосп виділяв машину, обладнану для екскурсій по визначним місцям нашої України: Киї
Поки що пусто.